Шанс для Зеленського! У відставку вслід за ним – просто в кабінеті, Банкова в повній паніці

Юмор

Ще 30 вересня, Володимир Зеленський підписав указ про звільнення експрем’єра Вітольда Фокіна із посади заступника очільника української делегації у Тристоронній контактній групі.

На сайті президента заявили, що представляти державу на будь-якому рівні — це не шанс для особистих поглядів та амбіцій, а безумовний обов’язок втілювати в життя позицію держави та інтереси українського народу.

“Головною метою нашої делегації, як і всієї держави, є повернення виключно на українських умовах усіх тимчасово окупованих територій, наших людей, а також встановлення довготривалого миру”, — додали там.

На своїй посаді Фокін пробув менше ніж півтора місяця. За цей час експрем’єр відзначився низкою скандальних заяв. Зокрема, під час останнього засідання комітету парламенту з питань держбудівництва та місцевого самоврядування він заявив, що не бачить жодного підтвердження того, що на Донбасі відбувається війна між Україною та Росією. Також Фокін вважає, що на Донбасі потрібно провести місцеві вибори й оголосити загальну амністію.

Чимало українців вважають, що звільнення лише Фокіна замало, і що позбавляти посад потрібно також і тих, хто відповідальний за такі призначення в своїх кабінетах та за проханнями внучок. Зокрема мова йде про главу ОП Андрія Єрмака.

“Має піти у першу чергу Єрмак. Як людина, яка відкопує зі склепів і смітників усіх цих фокіних, тищенків, якубовських і татарових. Як особа, яка прагне приховати факти співробітництва українських високопосадовців із російськими спецслужбами у справі “вагнерівців”, — пише у FB журналістка Марина Данилюк-Ярмолаєва.

“У відставку мав би піти і Єрмак. Він привів цього провокатора. Для Зеленського це дуже хороший привід позбутися токсичного голови Офісу Президента. Таке рішення дало б можливість “обнулити” цілий вузол претензій і проблем, які для свого шефа назбирав особисто Єрмак”, — зазначив у своєму FB політолог Михайло Басараб.

“Друзі, перемога! Старого, дурного, підступного, нещирого, огидного сєпара Фокіна рішенням президента викинули з ТКГ! Слава патріотамдержавникам Зеленському, Авакову, Єрмаку, які вчасно розкусили цього підлого двурушника”, — іронізує на своїй сторінці у FB блогер Антон Ходза.

В свою чергу, журналіст, донеччанин у тристоронній контактній групі Сергій Гармаш, в останньому інтерв’ю, розповів що думає про Єрмака.

Журналіст запитав:

– Що скажете про главу Офісу президента Андрія Єрмака? Він справді російський агент на Банковій?

Допускаю, що там можуть бути агенти, але думаю, це не він. Досить поспостерігати за ним, коли він поруч із Зеленським, щоб зрозуміти, що між ними є міцний емоційний зв’язок, – він точно не зрадить президента. Його проблема, мені здається, в іншому – оскільки він сам не залучений в конфлікт на Донбасі, він не зовсім розуміє його природу, і не враховує емоційного фактору. Для нього це не його особистий конфлікт, а проблема, яку потрібно вирішити.

Ось йому президент дав завдання вирішити проблему, і він її вирішує. Але не враховує наслідків емоційного впливу його рішення на мене і ще десять мільйонів людей, залучених особисто в цей конфлікт. Але ж для нас це не просто державна проблема, не просто стрілянина чи окупація, – це наші життя, наші близькі, наші емоції. Нам потрібна справедливість, а не просто мир.

Війна – це взагалі сфера емоцій. Люди вбивають людей тільки якщо у них є сильний емоційний заряд на це. Наша влада цього фактора не враховує. Колишня – маніпулювала їм, а нинішня не бачить його… Якби Зеленський або Єрмак запросили мене на день народження, я б подарував їм піраміду Маслоу, щоб вони звіряли з нею всі свої рішення. Вони думають, що для людей у вирішенні проблеми Донбасу головне – безпека і комфорт. А люди ще хочуть, щоб їх поважали, щоб була справедливість, захищеність в емоційному плані. Це такі ж базові потреби як їжа і дах, їх не можна не враховувати.

І друге, на жаль, для всіх наших політиків, не тільки для команди Зеленського, найчутливіше питання завжди – це вибори. Ось вони і живуть від виборів до виборів. І змушені рахуватися з цим при будь-яких своїх діях, в тому числі і по Донбасу. Тобто, їм потрібно подобатися електорату. А думка електорату формується телевізором. А хто контролює телевізор – ми знаємо… І виходить замкнуте коло. У глядачів різних телевізійних пулів – протилежні думки і бажання… Вирішити цю проблему можна тільки маючи і реалізуючи державну інформаційну політику. А у нас політики немає, є олігархічний замовлення, який чомусь плутають з демократією і свободою слова.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *